Культура

Поштівки

Фотоархів

Історична реконструкція

Відеотека





Центр Бердичева з висоти 150 метрів. 1917 р.



© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!
Параска Левківська (Вирва) до заміжжя (у центрі) з сестрою (ліворуч) і подружкою. Фото 1900 р.

Володимир Йосипович Левківський і дружина Параска в день весілля. Фото 1900 р.

Левківський Володимир Йосипович з дружиною Параскою біля свого будинку (с. Годотемля, Овруцький повіт Волинської губернії). Фото початку ХХ ст. У 1921 році В. Левківський був розстріляний представниками радянської влади, як «контрреволюційний елемент».

Левківський Болеслав Антонович з дружиною Вірою (у дівоцтві Ніколаєнко) і синами Георгієм та Леонідом. Внесений в «Список дворян Волинської губернії» 1870 року. Фото 1915 р.

Левківський Йосип Антонович, дворянин Волинської губернії. Фото початку ХХ ст.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!
Т.Г.Шевченко. Смерть Олега, князя древлянського. 1836 р.

У малюнку відтворено епізод з історії Київської Русі – вбивство 977 р. київським князем Ярополком свого брата Олега в Овручі за спонукою воєводи Свінельда.

Композиція малюнка найповніше відповідає описові події М.М. Карамзіним:

«Переможець Ярополк, побачивши мертве закривавлене тіло Олега, що лежало на килимі перед його очима, забув про своє торжество, слізьми виявив каяття і, з жалем вказавши на мертвого, мовив Свінельдові: "Чи цього бажалося тобі?..”» [Карамзин Н.М. История государства Российского. – СПб., 1833. – Т. 1. – С. 197].

Вперше до наукового обігу введено і репродуковано 1932 р.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!


В 1916 році парад російських генералів і офіцерів у Житомирі було проведено російським імператором Миколою II в ознаменування Брусилівського прориву.

Фото: Теодор Можаровський, прес-аташе Російської Армії.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!
Олена Іванова (Котляр). Хасидський танок у Бердичеві. 2006 р.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!
7 жовтня 1942 р., Житомир. Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер отримує подарунок до Дня народження.

7 жовтня 1942 р., ставка Хегевальд (неподалік Житомира). Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер у своїй штаб-квартирі приймає привітання на День народження від поліцейських офіцерів СС. З Гіммлером спілкується член Орднунгполіцай. У центрі світлини – оберштурмбаннфюрер Йозеф Тіфенбахер.

7 жовтня 1942 р., ставка Хегевальд. Портрет рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера на його День народження, який він провів у своїй штаб-квартирі СС Хегевальд.

7 жовтня 1942 р., ставка Хегевальд. Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер зустрічається з невідомим у його кабінеті в штаб-квартирі Хегевальд.

7 жовтня 1942 р., ставка Хегевальд. Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер дивиться на фотокартку разом з Куртом Далуге – начальником поліції суспільного порядку (1936 – 1943 рр.), оберстгруппенфюрером СС і генерал-полковником поліції (з 1942 р.).

Липень - серпень 1942 р., ставка Хегевальд. Вид кімнати зібрань у штабквартирі СС Хегевальд.


Хегевальд («Заповідний ліс») – ставка або ж штаб-квартира рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера в Україні, центр якої знаходився поблизу Житомира, у селі Гуйва.

Ставка Хегевальд розташовувалася на колишній радянській авіабазі та складалася з аеропорту, цвинтаря, бункера, банкетної кімнати, будинків для високопосадовців, офісу і приватних помешкань для рейхсфюрера СС. Резиденцію Гіммлера було огороджено трьома тисячами метрів колючого дроту.

На будівництві бункера й розкішних апартаментів у ставці Гіммлера працювали радянські військовополонені та 300 євреїв з бердичівського табору.

Ставкою Хегевальд опікувалися понад 100 офіцерів СС та 1000 есесівських поліцаїв.

Гіммлер зупинявся у Хегевальді в різні часи, у період з 24 липня 1942 р. до літа 1943 р.

З жовтня 1942 р. навколо ставки Гіммлера, на території між Житомиром і Бердичевом, створювалися німецькі поселення з фольксдойчів (етнічних німців, які проживали на території СРСР). Новоутворена колонія з тою ж таки назвою Хегевальд, включала в себе 29 сіл, із яких насильно були виселені українські селяни.

Українські назви цих сіл були замінені німецькими. Так, село Кодня носило назву Нойпосен, Розкопана Могила – Лохстінгер, Закусилівка – Альтпостен, Млинище – Модельштадт. Кожен етнічний німець, що оселився у колонії Хегевальд отримував 20 гектарів землі.

Ставка Хегевальд була знищена відступаючими силами поліцаїв СС у листопаді та грудні 1943 р.

Фото з колекції А. Сичевського.

Довідку підготовлено на основі свідчень та публікацій:

1. Гінда В.В. Освітня політика нацистів стосовно «фольксдойче» в Рейхскомісаріаті «Україна» // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Вип.15. – 2009.

2. Лауэр В. «Опережающее подчинение» и осуществление нацистами Холокоста в Украине: взаимодействие центральных и местных властей в генеральном округе Житомир (1941-1944) // Проблеми історії Голокосту. – Вип.4. – Дніпропетровськ: Центр «Ткума», ПП Ліра ЛТД, 2007. - с. 31 – 60.

3. Мокрицький Г. Хегевальд: «Заповедный лес» // Возрождение Житомира. - №18, 1 июня 2010. - с. 4.

4. В житомирской ставке Гиммлера… сейчас живет свинья // Сегодня. - №57 (312), 27 марта 1999.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!

1920 р., Бердичів.

Перемовини Петлюри і польського генерала Лістовського в присутності полковників армії УНР – Сальського та Безручка.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!

Квітень 1920 р., околиці Житомира.

Капелан 5 полку піхотних легіонів армії польської сповідає на полі битви смертельно пораненого вояка.

© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Site Translator

Rss підписка

Subscribe

Мапа відвідувань

free counters

Стистика переглядів

Лічильники та каталоги

каталог сайтів