Культура

Поштівки

Публікації

Мапи та інфографіки

Реконструкція

Колекціонування

Документи

Бібліотека

Книжкова полиця

Преса

Пам’ятники та знаки

Відеотека

Філателія та фалеристика були, мабуть, одними із найбільш популярних хобі серед людей ще півстоліття тому.

Філателія є колекціонуванням й вивчення знаків поштової оплати (марок, етикеток, ярликів, поштові етикетки та інші приналежності). Також виступає як допоміжна історична дисципліна. Марки вперше були використані як поштовий знак різної вартості, свідчення оплати державного збору, які увійшли в обіг у 1840 р. в Англії. Спеціалісти, що займаються дослідженням марок, поділяють їх на стандартні і пам’ятні або ж коммеморативні. До стандартних відносять випуски марок розмірів, які випускаються багатомільйонними тиражами для масового користування. Такі марки були у широкому загалі та не несуть великої цінності для колекціонерів або ж дослідників. До коммеморативних (пам'ятних) марок належать такі, що присвячені пам'яті державних діячів, видатних діячів науки і культури, ювілеям знаменних дат, подіям недавнім і тим, що наближаються. Інші відтворюють архітектурні пам'ятники, туристичні об'єкти, експонати музеїв і картинних галерей, фауну і флору країни та ін. 




Пам’ятні марки, на відміну від стандартних, іноді називають художніми. Художні марки є цікавим об’єктом для філателісті, оскільки є більш лімітованими та інформативними в плані зображених ілюстрацій на них.




Фалеристика ж є колекціонуванням орденів, медалей, значків, будь-яких нагрудних знаків. Це також є допоміжна історична дисципліна, що займається вивченням історії цих предметів, їх систем та їхньою атрибуцією. Історія значків в СРСР несе за собою досить великий пласт для досліджень. Після Жовтневої революції популярність значків захопила радянський простір. Була потрібна масовість у всьому, необхідність забезпечити величезне населення сувенірною продукцією. Значок підійшов ідеально.






Дешевий у виробництві, що підходить до будь-якого приводу, яскравий, невеличкої форми значок виступав справжнім символом комунізму. Значки штампували в неймовірних кількостях і присвячували великій кількості подій та явищ. До подій в країні, всередині галузей, заводів, на честь вступу в партію або піонери, за військові заслуги, за досягнення в спорті. Тематика значків СРСР настільки багата і різноманітна, що часом неможливо визначити, до якої з них віднести той чи інший екземпляр. Самий великий інтерес викликали значки радянської епохи на теми: космос; спорт; ювілейні дати; військова; державні, політичні, громадські діячі; історія; транспорт; геральдика; портретистика; архітектура і т. д. Фактори, які впливають на визначення цінності того чи іншого примірника значка або нагрудного знака, що випускався в СРСР: матеріал, з якого виготовлений значок або знак; рік, коли вони були виготовлені; тираж, тобто кількість випущених примірників; присутність гравіювання на знаку; стан екземпляра; історії, пов'язані із позначкою. Популярні були випуски пам'ятних значків до різних дат, наприклад, до ювілейної річниці Великої Жовтневої революції або Перемоги у ВВВ. Кожне місто мало свій герб, а відповідно в великих кількостях випускалася сувенірна продукція з його зображенням.

Різноплановість тематик, зображень та приводів, яким присвячувався випуск марок та значків- широке коло можливостей візуально відчути минувшу епоху. Хобі колекціонування зберігло нам пам’ять про певні події, що є цікавим здобутком людей.

Автор: Кузьміч Ірина 
(марки та значки з колекції авторки)
На початку грудня Український інститут національної пам’яті презентував нову книгу «Капелани. На службі Богу і Україні», що містить спогади військових капеланів різних конфесій, які від початку війни на сході України здійснювали душпастирське служіння серед українських воїнів.

До видання увійшли спогади військового капелана, пастора-равина Житомирської єврейської месіанської общини Бориса Пушкеля.

Також у виданні є спогади Сергія Дмітрієва – військового капелана, священика Православної церкви України, голови правління благодійної організації «Eleos-Ukraine». Він служить капеланом з 2014 р., працює з бійцями 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького (пункт базування – м. Новоград-Волинський).

Цікавими для читачів стануть й спогади священика Православної церкви України Сергія Кобця з с. Устинівка Київської області, який на фронті працював з бійцями 54-го Новоград-волинського розвідувального батальйону.

Завантажити електронний варіант книги можна за лінком: https://uinp.gov.ua/…/kapelany-na-sluzhbi-bogu-i-ukrayiniep…


Спогади Б. Пушкеля розміщено на сторінках 311–322. 
Спогади С. Дмітрієва – на сторінках 82–97. 
Спогади С. Кобця – на сторінках 153–164. 
Житомир, 23 червня 1922 р. 5-й випуск Волинської губернської радпартшколи

Житомир, 23 червня 1922 р. Члени комосередку Волинської губернської радпартшколи 

Житомир, травень 1922 р. Керівники Волинської губернської радпартшколи Івановський, Співак та Г.О. Міцельський разом з учнем

Житомир, 1922 р. Георгій Олексійович Міцельський, зуступник завідувача Волинської губернської радпартшколи 

Житомир, 3 вересня 1922 р. Вручення прапору осередком КП(б)У осередку Комуністичної спілки молоді України м. Житомира при Волинській губернській радянській партійній школі 

Про викладача житомирської партшколи Георгія Олексійовича Міцельського вдалося знайти такі відомості. Ще у 1921 р. в Житомирі він був членом партійного бюро червоних командирів 44-ої Київської стрілецької дивізії. 

Житомир, 1921 р. Члени партійного бюро школи червоних командирів 44-ої Київської стрілецької дивізії 

У 1922 р. Г.О. Міцельський був зуступником завідувача Волинської губернської радпартшколи. Далі, у 1924 р. праював в м. Олевську членом райкому партії. 

Олевськ, 1924 р. Члени Олевського райкому партії 

У 1925–1926 рр. в м. Шепетівці був зівудувачем відділу народної освіти, головою Шепетівської окружної контрольної комісії КП(б)У. Наприкінці 1920-х рр. навчався у Київському політехнічному інституті. У 1935 р. приживав у Москві, обіймав посаду контролера Контрольної партійної комісії при ЦК ВКП(б). 

Москва, 1935 р. Георгій Олексійович Міцельський, відповідальний контролер Контрольної партійної комісії при ЦК ВКП(б) 

Чи не найвідомішим випускником житомирської партшколи є Семен Антонович Козак (1902–1953 рр.), радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу. Семен Антонович народився у робітничій сім’ї в Коростені. В березні 1921 р. записався рядовим у складі загону частин особливого призначення. Брав участь у бойових діях проти отаманів на території Овруцького повіту. У житомирській партшколі навчався з жовтня 1922 р. до жовтня 1923 р. Працював у радянських органах на станції Олевськ та Коростенщині, брав участь у ліквідації повстанського руху.

Підготував Сичевський А.О.
На сайті «České osídlení na Volyni» розміщено надзвичайно цікаві світлини з історії села Мала Зубівщина Коростенського району Житомирської області, якими й ділимось з нашими читачами.

Село Мала Зубівщина було засноване чеськими колоністами в 1870 р. У 1924 р. в селі налічувалось 545 осіб. Нині населення села становить 580 осіб, з них лише близько 50 – нащадки чеських колоністів. 

Чеські пожежники з Малої Зубівщини, 1925 р.

Робота на хмільнику, колгосп "Чеський рільник", 1931 р.

1936 р.

Духовий оркестр Малої Зубівщини, 22 серпня 1948 р.

Хоровий гурток Малої Зубівщини, 22 серпня 1948 р.

Робітники на будмайданчику

Сьогодні, працюючи з німецькими науковими сайтами, вдалося знайти невідомі раніше житомирянам фотографії часів початку Німецько-радянської війни.

Фонд прусської культурної спадщини на сайті своєї установи «bpk-Bildagentur» (банк зображень) з-поміж численних матеріалів помістив й фотографії просування на Житомир та захоплення міста нацистськими військами.

Фотографії були зроблені Германом Геффке та Вінсентом Енгелем.

Вид з дзвіниці Преображенського собору на місто зі зруйнованими житловими будинками на передньому плані. Фото: Герман Геффке

Фото: Герман Геффке

Міські руїни, спалене авто та Преображенський собор. Фото: Герман Геффке

Преображенський собор. Фото: Герман Геффке

Фото: Герман Геффке

Німецькі знаки в центрі Житомира. Фото: Герман Геффке

Зруйнована центральна забудова міста. Фото: Герман Геффке

Фото: Герман Геффке

Вулиця Райхенау. Фото: Герман Геффке

Війська 99-ї легкої піхотної дивізії. Кінець червня 1941 року. Фото: Вінсент Енгель

Війська 99-ї легкої піхотної дивізії. Кінець червня 1941 року. Фото: Вінсент Енгель

Червень 1941 року. Фото: Вінсент Енгель

Війська 99-ї легкої піхотної дивізії. Кінець червня 1941 року. Фото: Вінсент Енгель

Солдати 99-ї легкої піхотної дивізії охороняють радянських військовополонених. Липень 1941 року. Фото: Вінсент Енгель

Липень 1941 року. Фото: Вінсент Енгель

Допитують радянського військовополоненого. Липень 1941 року. Фото: Вінсент Енгель

Німецькі підрозділи перетинають Тетерівський міст біля Житомира. 24 липня 1941 року. Фото: Вінсент Енгель

Марш підрозділів 99-ї легкої піхотної дивізії, генерал Курт фон дер Шеваллері. Липень 1941 року. Фото: Вінсент Енгель


Німецькі солдати на перепочинку з місцевими жителями. Липень 1941 року. Фото: Вінсент Енгель

Липень 1941 року. Фото: Вінсент Енгель

Фото: Вінсент Енгель

Захоплені радянські Т-38 (спереду) та Т-37 А. Фото: Вінсент Енгель

Фото: Вінсент Енгель

Тимчасовий пункт збору радянських військовополонених. Кінець липня 1941 року. Фото: Вінсент Енгель

Німецькі солдати під час забою курки в селі під Житомиром. Жовтень 1941 року. Фото: Вінсент Енгель

Наша сторінка у Фейсбуці

Логотип нашого видання

Пошук на сайті

Site Translator

Мапа відвідувань

free counters

Стистика переглядів

Лічильники та каталоги

каталог сайтів