Ще у постреволюційний період Волинь-Житомирщина була сповнена дітьми, які втратили батьків та були покинуті напризволяще. Погіршили соціальне становище і лихоліття Голодомору. Враховуючи кон’юнктуру, ДПУ у Новограді-Волинському вирішило скористатися обставинами та використати сиріт для формування власного позитивного іміджу серед населення.
З цією метою 24 травня 1933 р. у місті створили дитячу комуну. Промовисто, що назвали її в честь Всеволода Балицького – повноважного представника ОДПУ (Об’єднаного державного політичного управління) по УСРР і голови ДПУ УСРР.
Ініціатором створення комуни став Дмитро Медведєв, який у 1933–1934 рр. був начальником Новоград-Волинського районного відділу ДПУ/НКВС УСРР, а також за сумісництвом – начальником особливих відділів 14-ї кавалерійської дивізії та управління начальника робіт по будівництву Новоград-Волинського укріпрайону.
Діти, яким доля нічого доброго не передбачала, начебто отримали рятунок. Проте, ницість чекістів годі й оцінювати – ручних прислужників більшовицького режиму, які поставили знищення цивільного населення на конвеєр, сумління ніколи не зупиняло. Нічого святого.
В той же час для невеликої частинки сиріт місцеві службовці ДПУ/НКВС вирішили проявити милість. Звичайно, пояснення у цьому просте – банальний піар.
Очільник ДПУ у Новограді-Волинському, певно, пишався собою та тим, що створив дитячу комуну імені Балицького. Все життя він зберігав при собі альбом з світлинами комуни. Цією заслугою завжди можна було похизуватися перед керівництвом та громадськістю. Зрештою альбом опинився у фондах Брянського державного краєзнавчого музею (Росія).
Комуна була забезпечена майстернями, господарськими приміщеннями, стайнями, гуртожитком, медпунктом. З худоби мали коней, корів та свиней.
Для освіти сиріт діяла школа. Для занять музикою з дітей було організовано духовий та струнний оркестри (в останньому переважали російські балалайки).
Прикметно, що у столовій комуни була лише одна картина – портрет Й. Сталіна, який буцімто наглядав навіть за споживанням їжі дітьми.
Перегляд фотографій з дитячої комуни імені Балицького у Новограді-Волинському залишає достатньо багато емоцій та простору для думок і суджень.
З цією метою 24 травня 1933 р. у місті створили дитячу комуну. Промовисто, що назвали її в честь Всеволода Балицького – повноважного представника ОДПУ (Об’єднаного державного політичного управління) по УСРР і голови ДПУ УСРР.
Ініціатором створення комуни став Дмитро Медведєв, який у 1933–1934 рр. був начальником Новоград-Волинського районного відділу ДПУ/НКВС УСРР, а також за сумісництвом – начальником особливих відділів 14-ї кавалерійської дивізії та управління начальника робіт по будівництву Новоград-Волинського укріпрайону.
Діти, яким доля нічого доброго не передбачала, начебто отримали рятунок. Проте, ницість чекістів годі й оцінювати – ручних прислужників більшовицького режиму, які поставили знищення цивільного населення на конвеєр, сумління ніколи не зупиняло. Нічого святого.
В той же час для невеликої частинки сиріт місцеві службовці ДПУ/НКВС вирішили проявити милість. Звичайно, пояснення у цьому просте – банальний піар.
Очільник ДПУ у Новограді-Волинському, певно, пишався собою та тим, що створив дитячу комуну імені Балицького. Все життя він зберігав при собі альбом з світлинами комуни. Цією заслугою завжди можна було похизуватися перед керівництвом та громадськістю. Зрештою альбом опинився у фондах Брянського державного краєзнавчого музею (Росія).
Комуна була забезпечена майстернями, господарськими приміщеннями, стайнями, гуртожитком, медпунктом. З худоби мали коней, корів та свиней.
Для освіти сиріт діяла школа. Для занять музикою з дітей було організовано духовий та струнний оркестри (в останньому переважали російські балалайки).
Прикметно, що у столовій комуни була лише одна картина – портрет Й. Сталіна, який буцімто наглядав навіть за споживанням їжі дітьми.
Перегляд фотографій з дитячої комуни імені Балицького у Новограді-Волинському залишає достатньо багато емоцій та простору для думок і суджень.
Підготував Сичевський А.О.
 |
|
Житомир, 3 травня 1920 р.
Представники громади з хлібом зустрічають союзника
Головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри у війні
з більшовиками, верховного головнокомандувача, очільника Польщі Юзефа
Пілсудського. Вперше фотографія опублікована французьким виданням
«L’Illustration».
|
 |
| Також того дня відбулася урочиста меса в костелі святої Софії, поблизу якого зібралася широка громадськість та військові, які теж зустрічали Ю. Пілсудського. |
 |
|
Польська громада та решта жителів міста разом з військовими
урочисто зустрічають Юзефа Пілсудського (праворуч у супроводі кавалерії).
|
 |
|
Житомир. Польські військові біля колони Морріса (в оригінальному
польському виданні – «агітаційний
кіоск»), що використовувалася
більшовиками. Можна прочитати гасло: «Да здравствуют вожди мировой революции!
Вожди рабочих и крестьян, т.т. Ленин, Троцкий, Зиновьев…»
|
 |
| Новоград-Волинський. Польська військова жандармерія. |
 |
|
Бердичів. Урочиста
хода польської армії. У рамках
кампанії зі звільнення від більшовиків території України спільними
українсько-польськими військами Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського було
розгорнуто Київську операцію, в рамках якої зайнято й Бердичів. Світлина зроблена невідомим польським
військовим фотокореспондентом.
|
 |
|
Бердичів. Урочиста
хода в честь зустрічі польської армії.
|
 |
|
Бердичів. Польські військові та жителі міста. |
 |
|
Бердичів. Агітаційні поїзди більшовиків.
|
Підготував та кольоризував Антон Сичевський
Фото 1.
Самому дорогому для меня существу Мишеньке в память о вместе проведенной зиме… весне… и начале лета от никогда не забудущей, его нехорошей Шуни!..
Далеко… далеко… за морем хоть когда (?).
16-го мая 1926 г.
Овруч…
Фото 2.
«Мишеньке над вишенькой».
О Хаве.
В память хорошенького времени Мише от Хавы.
В память о «Зимней сказке».
21-го апреля 1926 г.
Овруч.
Фото 3.
Мише от бешеной Л. Ш.
10/Х 1926 г.
В память Мише, о «ноябре и декабре» 1925 года… и о 13 но... без с... и еще в память, о многом… многом… а главное, в память, Мише – о Шуне…
1926 г. 10 октября. Овруч.
Фото 4.
На память товарищу М. Футерману от т.т. Я. Вакуленко и Е. Фишмана.
4/Х 24 г.
г. Овруч.
Пропонуємо до перегляду добірку світлин Житомира та містян, які зробили німецькі вояки, та поштівки з храмами й забудовою міста, що видавалися військовим польовим штабом.
Підготував та кольоризував Антон Сичевський.
До 100-річчя союзу Пілсудський–Петлюра публікуємо кадри підготовлені на основі чорно-білої кінохроніки 1928 р. та колоризовані Антоном Сичевським.
3 травня 1920 р. житомиряни зустрічали верховного головнокомандувача, очільника Польщі Юзефа Пілсудського, союзника Головного отамана військ УНР Симона Петлюри у війні з більшовиками. У костелі святої Софії було проведено урочисту месу, після якої житомирянки та їхні дітлахи буквально «закидали» Пілсудського і його супровід квітами. Декому пощастило вручити квіти особисто. Далі було проведено військовий парад. Того ж дня Ю. Пілсудський виїхав з Житомира на фронт.
3 травня 1920 р. житомиряни зустрічали верховного головнокомандувача, очільника Польщі Юзефа Пілсудського, союзника Головного отамана військ УНР Симона Петлюри у війні з більшовиками. У костелі святої Софії було проведено урочисту месу, після якої житомирянки та їхні дітлахи буквально «закидали» Пілсудського і його супровід квітами. Декому пощастило вручити квіти особисто. Далі було проведено військовий парад. Того ж дня Ю. Пілсудський виїхав з Житомира на фронт.
