Етнопарк «Радомисльська папірня» («Радомисль» - стародавня назва сучасного Радомишлю) - це територія відродження української культури та духовності. Протягом довгого часу це місце було забуте. Але зараз воно повертається до життя, оновлюючи свій історико-культурний зміст.
Історія створення етнопарку
На початку 2007 року, під час пошуку приміщення для створення Музею української домашньої ікони та раритетів, родина Богомолець-Шереметьєвих придбала у місті Радомишль старовинну будівлю, де раніше містився міський млин. Будівля потребувала значної реконструкції. Родину меценатів здивував та зацікавив той факт, що замість вікон там були бійниці. В результаті дослідження дізналися, що на цьому місці, на гранітній скелі, що омивається з двох боків річкою Микою, була побудована в 1612 році перша в Центральній Україні паперова фабрика!
Фабрику заснував архімандрит Києво-Печерської Лаври Єлисей Плетенецький. Тут вироблявся папір, на котрому в Україні друкувалася вся православна література під час заборони ієрархії «грецької релігії» королем Речі Посполитої Сигізмундом III. Працювала фабрика і за часів митрополита Петра Могили.
29 жовтня 2009 року на території етнопарку було відкрито та освячено пам’ятник засновнику першої в Центральній Україні паперової фабрики - архімандриту Києво-Печерської Лаври Єлисею Плетенецькому.
Пам’ятник – то робота канадського скульптора Владислава Волосенка, в якому увіковічнено фігуру монаха, що сидить у кам'яному човні зі свічею, а перед ним лежить розгорнута книга. Човен символізує земний шлях людини, який вона має пройти, а розгорнута книга – знання.
Приміщення Радомисльської папірні були частково зруйновані під час козацьких повстань. В XIX столітті на її руїнах був побудований млин. Сьогодні, завдяки зусиллям родини Богомолець-Шереметьєвих папірня отримує нове життя.
Сьогодення та майбутнє етнопарку
Загальна площа споруд у етнопарку – понад 2 тис. квадратних метрів. Вежа та три крила будівлі («замку») поступово перетворюються на унікальний виставково-культурний центр. В одному з приміщень буде відновлена унікальна технологія ручного виготовлення паперу з рослинної сировини. Реставрація проходить зі збереженням всіх старовинних ручних технологій. На сьогоднішній день повністю відновлена трапезна з піччю-каміном, всередині якої вбудована місткість на 50 літрів для приготування їжі. Незабаром закінчаться роботи у концертній залі на 150 місць. По завершенню реставрації у виставкових залах «замку» буде створений перший в світі Музей української домашньої ікони, а також Музей раритетів родини Богомолець-Шереметьєвих. Унікальна колекція українських домашніх ікон, зібраних Ольгою Богомолець, нараховує понад 5 тисяч експонатів. Крім того, відвідувачі «замку» зможуть побачити колекцію старовинних військових карт та раритетів часів Козаччини Олексія Шереметьєва.
