7 жовтня 1942 р., Житомир. Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер отримує подарунок до Дня народження.
7 жовтня 1942 р., ставка Хегевальд (неподалік Житомира). Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер у своїй штаб-квартирі приймає привітання на День народження від поліцейських офіцерів СС. З Гіммлером спілкується член Орднунгполіцай. У центрі світлини – оберштурмбаннфюрер Йозеф Тіфенбахер.
7 жовтня 1942 р., ставка Хегевальд. Портрет рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера на його День народження, який він провів у своїй штаб-квартирі СС Хегевальд.
7 жовтня 1942 р., ставка Хегевальд. Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер зустрічається з невідомим у його кабінеті в штаб-квартирі Хегевальд.
7 жовтня 1942 р., ставка Хегевальд. Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер дивиться на фотокартку разом з Куртом Далуге – начальником поліції суспільного порядку (1936 – 1943 рр.), оберстгруппенфюрером СС і генерал-полковником поліції (з 1942 р.).
Липень - серпень 1942 р., ставка Хегевальд. Вид кімнати зібрань у штабквартирі СС Хегевальд.Хегевальд («Заповідний ліс») – ставка або ж штаб-квартира рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера в Україні, центр якої знаходився поблизу Житомира, у селі Гуйва.
Ставка Хегевальд розташовувалася на колишній радянській авіабазі та складалася з аеропорту, цвинтаря, бункера, банкетної кімнати, будинків для високопосадовців, офісу і приватних помешкань для рейхсфюрера СС. Резиденцію Гіммлера було огороджено трьома тисячами метрів колючого дроту.
На будівництві бункера й розкішних апартаментів у ставці Гіммлера працювали радянські військовополонені та 300 євреїв з бердичівського табору.
Ставкою Хегевальд опікувалися понад 100 офіцерів СС та 1000 есесівських поліцаїв.
Гіммлер зупинявся у Хегевальді в різні часи, у період з 24 липня 1942 р. до літа 1943 р.
З жовтня 1942 р. навколо ставки Гіммлера, на території між Житомиром і Бердичевом, створювалися німецькі поселення з фольксдойчів (етнічних німців, які проживали на території СРСР). Новоутворена колонія з тою ж таки назвою Хегевальд, включала в себе 29 сіл, із яких насильно були виселені українські селяни.
Українські назви цих сіл були замінені німецькими. Так, село Кодня носило назву Нойпосен, Розкопана Могила – Лохстінгер, Закусилівка – Альтпостен, Млинище – Модельштадт. Кожен етнічний німець, що оселився у колонії Хегевальд отримував 20 гектарів землі.
Ставка Хегевальд була знищена відступаючими силами поліцаїв СС у листопаді та грудні 1943 р.
Фото з колекції А. Сичевського.
Довідку підготовлено на основі свідчень та публікацій:
1. Гінда В.В. Освітня політика нацистів стосовно «фольксдойче» в Рейхскомісаріаті «Україна» // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Вип.15. – 2009.
2. Лауэр В. «Опережающее подчинение» и осуществление нацистами Холокоста в Украине: взаимодействие центральных и местных властей в генеральном округе Житомир (1941-1944) // Проблеми історії Голокосту. – Вип.4. – Дніпропетровськ: Центр «Ткума», ПП Ліра ЛТД, 2007. - с. 31 – 60.
3. Мокрицький Г. Хегевальд: «Заповедный лес» // Возрождение Житомира. - №18, 1 июня 2010. - с. 4.
4. В житомирской ставке Гиммлера… сейчас живет свинья // Сегодня. - №57 (312), 27 марта 1999.
© Діаріуш житомирського газетяра. При використанні матеріалів посилання на проект обов’язкове!
