Фотоархів

Поштівки

Культура

Новини

Мапи та інфографіки

Реконструкція

Колекціонування

Документи

Бібліотека

Книжкова полиця

Преса

Пам’ятники та знаки

Відеотека

Житомирщина історична

Опубліковано двотомне видання «Мемуари революції: Волинь-Житомирщина у визвольній боротьбі, 1917–1922»


Мемуари революції: Волинь-Житомирщина у визвольній боротьбі, 1917–1922. Т. 1. 1917–1920. На шляху утвердження і відстоювання державності / Упорядкув., вступ. ст., заг. ред. А. Сичевського. Харків : Діса плюс, 2025. 694 с.

Мемуари революції: Волинь-Житомирщина у визвольній боротьбі, 1917–1922. Т. 2. 1920–1922. Від польсько-української співпраці до Волинської повстанської армії / Упорядкув., вступ. ст., заг. ред. А. Сичевського. Харків : Діса плюс, 2025. 434 с.

Книга дає змогу поглянути на події Української революції 1917–1922 років на локальному рівні Волині-Житомирщини крізь призму мемуарних джерел. Читачі зможуть отримати інформацію з перших вуст – від імені безпосередніх учасників подій: вояків всіх армій, політиків, освітньо-культурних діячів та повстанців. Мемуарна спадщина дозволить переоцінити вже сформовані канони в описі революційних подій та докорінно переосмислити важкі сторінки нашої історії, зробити висновки та винести потрібні уроки. Долі мемуаристів мов пазли складають нові наративи для заповнення невідомих лакун і водночас текстологічної та історичної критики. Мемуари учасників/бійців революційних фронтів як его-документи найкращим чином виводять на перший план дослідження та вивчення особистих досвідів в екстремальних умовах виживання. Книга є спробою висвітлення революційних зсувів в оптиці сприйняття, переживання та заломлення в пам’яті окремої персони.


У вступі автор проаналізував та зробив огляд досліджень зарубіжних науковців щодо проблеми мемуарних джерел, їхнього трактування як его-документів, з’ясував сучасні теорій і дискурси щодо мотивації та векторів внутрішньої нарації, студії з інтерпретації самопрезентації, вибудови сюжетних конструкцій в мемуарах/автобіографіях, а також висвітлення взаємовпливу соціального конструювання на пам’ять та розуміння власного «я». Наукова новизна полягає у розкритті концептуальних підходів зарубіжної гуманітаристики щодо вивчення джерельного потенціалу мемуарів, проблеми відображення подієвої рефлексії, пам’яті в письмовій самопрезентації. З’ясовано, що історична наука, соціологія, філологія, психологія активно звертається до студій мемуарів/автобіографій як унікального джерела персонального досвіду, уяви та демонстрації варіативності представлення минулого.


Том 1 складається з розділів: І. Бойовий шлях вояків армії УНР в мемуарній спадщині; ІІ. Спогади воїнів ЗУНР, Української Галицької армії / Червоної УГА про пережите минуле; ІІІ. Революційні випробування у пам’яті політиків та освітньо-культурних працівників; IV. Революція та війна у наративі радянських партійців і військових Червоної армії; V. Отамани Соколовські як уособлення образу місцевих повстанців; VІ. Уродженці Волині-Житомирщини – творці революційного фронту в Одесі та Києві.


В томі 1 представлено мемуари 72 авторів.

Том 2 містить такі розділи: І. Польсько-українська спільна військова кампанія в ході польсько-радянської війни: спогади про переможні бої та відступ; ІІ. Другий Зимовий похід та Базарська трагедія у пам’яті військовиків; ІІІ. Волинська повстанська армія: остання спроба масового спротиву. Опір місцевих повстанців; IV. Спогади про життя після революції.

В томі 2 представлено мемуари 32 авторів.

В кожному томі укладач подає біографічні довідки мемуаристів та додатки.


Представлені мемуари становлять значний комплекс джерел, що належить й до творчих надбань української діаспори. На жаль, архівні документи, які могли б повноцінно розкривати події революції в регіональному контексті, малозбережені. Тому завдяки спогадам учасників революції, зокрема тим, які опинилися в еміграції, можна значно деталізувати події та факти минулого.

У книзі укладач презентував мемуари, що побачили світ у Чехії/ЧСР (Йозефов, табір інтернованих вояків УГА, – 1922 р.; Прага – 1930–1932, 1937, 1941 рр.), Польщі (Каліш – 1930, 1932, 1935, 1937–1939 рр.; Львів, який опинився в складі Польщі, – 1929–1931, 1934–1938 рр.), Канаді (Вінніпег – 1956, 1958, 1960, 1966, 1976 рр.; Торонто – 1962, 1964, 1965, 1967–1969, 1971 рр.), США (Нью-Йорк – 1956, 1959, 1963, 1965, 1968, 1971, 1972, 1975 рр.; Чикаго – 1966, 1969 рр.; Джерсі-Сіті – 1968 р.; Перт-Ембой – 1959 р.), Німеччині (Берлін – 1942 р.; Мюнхен – 1963, 1974 рр.).

В Україні зарубіжна україніка тривалий час, до розпаду СРСР, була у спецфондах в режимі особливої секретності.

Укладач використав й маловідомі мемуари польських військових, які були написані в Варшаві (1924, 1925, 1927, 1932, 1936 рр.), Кракові (1925 р.), Плоцьку (1936 р.), Лодзі (1936 р.), Познані (1938 р.), Радомі (1934 р.) та Львові (1938 р.)




Мемуари слугують інструментом дослідження соціокультурного й історичного контексту життя та ідентичності їх авторів. Его-документи значно розширюють рамки академічних дискурсів, демонструють взаємовідносини особистості та колективу. Мемуари є виразником замінної традиції у відношенні до офіційної традиції, дають автономію для індивідуального бачення. Історик, який працює з его-документами, як писемними кодами, в ході дослідження отримує нове бачення/знання, яке і розкриває специфіку невідомих фактів, і руйнує сталість вже умовно або фактологічно сформованої думки, тобто ініціює ревізіонізм інформації та революцію в уже усталені твердження, які прирівнюють до канонів.

Видання розраховане на фахівців у галузі гуманітаристики, широке коло читачів, які цікавляться історією України.

Наша сторінка у Facebook

Наш канал у Telegram

Наша сторінка у Twitter

Наша сторінка в Instagram

Логотип нашого видання

Пошук на сайті

Site Translator

Мапа відвідувань

free counters

Стистика переглядів

Лічильники та каталоги

каталог сайтів
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання