1930-1940-і роки – період найбільшої «слави» житомирських злодіїв в законі. Сьогодні про цю касту кримінального світу доволі рідко можна почути у новинах, тож розповімо нашим читачам про найвідоміших житомирських злодіїв.
З-поміж елітарного злочинного сегменту колишнього Радянського Союзу можна назвати й чотирьох уродженців Житомира. Першим злодієм, якого згадують як найстаршого, був Лєший Житомирський – розстріляний у серпні 1937 р.
Того ж таки 1937 р. був «коронований» інший злодій – Зуб Житомирський. Почесний кримінальний титул він отримав у 27 років. Сидів в Амурському виправно-трудовому таборі. До 1942 р. тримав злодійський «котел». Під час Другої світової війни вступив у партизанський загін Сабурова, помер на рідній Житомирщині – під Ємільчино у 1943 р.
Ще один злодій у законі – Чуб Житомирский прославився тим, що вбив у 1942 р. начальника житомирського гестапо Байнліха. Трапилося це 1942 р., Чуб програв у карти свому товаришу, а той загадав, щоб злодій убив Байнліха. Чуб, як справжній законник, бажання виконав. За свій вчинок Чуб розстріляний патрулем есесівців прямо на місці.
Легендарним злодієм у законі, чутки про якого розлетілися по всьому СРСР, був Веніамін Борухович Вайсман. Народився Веніамін в Житомирі у 1914 р. «По малолітці» Вєня Житомирський сидів у колоніях дев’ять разів.
В 1934 р. судом у Харкові Вєня був засуджений на 10 років в’язниці. З 1937 до 1944 р. перебував у Нижньо-Амурському виправно-трудовому таборі. Звідки тричі здійснював втечі, вперше – 2 березня 1940 р., вдруге – у вересні 1942 р., востаннє – взимку 1944 р. Втікач сильно обморозився, в результаті у лікарні Печорського табору йому ампутували ступні двох ніг та частину пальців на лівій руці.
В жовтні 1945 р. звільнився після відбуття терміну покарання з Північно-Печорського виправно-трудового табору.
Проживав в Орєхово-Зуєво. Був одружений з росіянкою Анною, мав двох синів. Спочатку після повернення з ув’язнення певний час пропрацював на заводі, але недовго.
Відчайдушність, хитрість та шахрайський хист не полишали Вєню Житомирського і після важкого життєвого випробування. Навіть будучи інвалідом, він знайшов застосування своїм «навикам». Зробивши підробні документи двічі Героя Радянського Союза, капітана танкових військ, він навідувався у державні установи всіх рівнів та добивався виділення йому грошей та товарів. Отримання квартири у Києві на Хрещатику (біля столичного ЦУМа) стало його новим «надбанням».
Загалом Веніамін обманув 27 міністерств.
Знову був затриманий карним розшуком у 1947 р. та засуджений на 10 років. Після відсидки вкотре був затриманий за шахрайство на Курському вокзалі.
У 1959 р. Вайсман звільнився та одразу ж прийшов в Московський карний розшук з обіцянкою зав’язати з минулим, натомість – взамін попросив влаштувати його у будинок для престарілих. Хворий на туберкульоз Веніамін Вайсман доживав віку у спецзакладі в Оренбурзькій області. Помер відомий аферист Веніамін Борухович у 1969 р., в свої 55.
В Музеї Московського карного розшуку й понині про історію Вєні Житомирського нагадує іменний стенд.
Підготував Антон Сичевський
Немає коментарів: