Гуманітарна діяльність релігійних організацій в періоди військових конфліктів є важливим аспектом соціальної підтримки населення. В умовах російсько-української війни (2014–2025) релігійні громади стали не лише духовними, а й соціальними осередками, що надають допомогу постраждалим, переселенцям, військовослужбовцям та їхнім родинам. На Житомирщині, як у регіоні, що прийняв значну кількість внутрішньо переміщених осіб і підтримує активну волонтерську та благодійну діяльність, роль релігійних організацій у гуманітарній сфері набула особливого значення.
Питання гуманітарної діяльності релігійних організацій під час російсько-української війни є важливим аспектом дослідження вітчизняних науковців. Один із ключових аспектів ролі релігійних організацій у воєнний період розкриває О. Гордійчук [3]. У своїй статті науковець аналізує активність релігійних громад у контексті формування громадянської відповідальності, мобілізації ресурсів та підтримки населення в умовах війни. Інший важливий аспект, зокрема соціально-гуманітарну діяльність церков, висвітлює І. Мартинчук [4]. Його дослідження ґрунтується на аналізі практик підтримки соціально вразливих категорій населення, зокрема надання духовної, матеріальної та психологічної допомоги.
На сучасному етапі релігійні організації відіграють важливу роль у підтримці суспільства під час війни, надаючи гуманітарну, духовну та медичну допомогу постраждалим, включаючи переселенців та військових. Вони організовують тимчасові притулки в храмах та монастирях, надаючи соціальну підтримку. Крім того, релігійні громади активно співпрацюють з державними інститутами, привертають увагу до важливих соціальних питань та лобіюють необхідні закони. Вони також поширюють правдиву інформацію про війну серед міжнародних релігійних спільнот, сприяючи міжконфесійному діалогу та підтримці миру [3, с. 30].
З початком повномасштабної війни в Україні громадські організації активізували свою благодійну діяльність, орієнтуючись на допомогу тим, хто постраждав від російської агресії. Це включає психологічну підтримку внутрішньо переміщених осіб та надання гуманітарної допомоги. Крім того, з самого початку війни релігійні організації стали важливими волонтерами, допомагаючи як матеріально, так і морально, надаючи підтримку мирним жителям та військовим. Волонтерська діяльність релігійних об’єднань стала не лише відповіддю на виклики війни, але й важливим елементом підтримки соціальної та духовної стійкості в умовах кризових ситуацій [4, с. 99].
З 2022 року, у зв’язку з повномасштабним вторгненням, рівень гуманітарної діяльності значно зріс. Було створено численні гуманітарні штаби при церквах, які працювали над евакуацією людей із зони бойових дій, пошуком тимчасового житла та реабілітацією постраждалих. Житомирські релігійні громади також брали активну участь у програмах соціальної адаптації, допомагаючи людям, які втратили домівки та роботу. Крім матеріальної допомоги, релігійні організації відіграли важливу роль у наданні психологічної та духовної підтримки. Багато храмів організували групи психологічної допомоги, де працювали професійні психологи та священнослужителі. Особливу увагу було приділено роботі з дітьми, які пережили травматичні події війни.
Одним із яскравих прикладів такої діяльності є волонтерський хаб проєкту «Добрий обід» у місті Бердичів при єврейській месіанській общині «Яхад». Цей проєкт став взірцем ефективної взаємодії громади, бізнесу та волонтерів у сфері соціальної підтримки.
Проєкт «Добрий обід» розпочав свою діяльність у серпні 2021 року з ініціативи групи небайдужих громадян, які прагнули допомогти діткам з малозабезпечених, кризових родин. Основною метою проєкту було забезпечення гарячими обідами дітей із соціально вразливих сімей [1]. А з початком повномаштабного вторгнення «Добрий обід» у місті Бердичів став осередком, де небайдужі люди щодня творять добро, забезпечуючи гарячими обідами внутрішньо переміщених осіб, малозабезпечених громадян та всіх, хто потребує допомоги. Лише за один тиждень проєкт «Добрий обід» надавав підтримку більше 100 переселенцям, а загальна кількість порцій гарячих страв, розданих волонтерами, склала більше 1000 порцій (був рекорд 360 порцій в день при цьому маючи 3 варильні поверхні). Однак цим діяльність ініціативи не обмежується.
Волонтери не тільки готували та роздавали їжу, а й створювали простір довіри та духовної підтримки. Протягом п’яти днів люди, які завітали до волонтерського хабу, мали змогу почути Слово Боже від проповідників, що стало для багатьох джерелом моральної сили та віри у краще [2], була створена спільнота в Телеграм-каналі та Вайбері «Чат підтримки» до якої додавали всіх внутрішньо-переміщених осіб для швидкої комунікації.
Кожен тиждень для проєкту «Добрий обід» – це нові виклики, але й нові досягнення. У грудні 2022 року організація встановила рекорд: було приготовано 2350 порцій гарячих обідів [2] за тиждень. Це не просто цифри, а показник того, наскільки згуртовано працює команда волонтерів і як важливою є їхня робота для громади.
Питання гуманітарної діяльності релігійних організацій під час російсько-української війни є важливим аспектом дослідження вітчизняних науковців. Один із ключових аспектів ролі релігійних організацій у воєнний період розкриває О. Гордійчук [3]. У своїй статті науковець аналізує активність релігійних громад у контексті формування громадянської відповідальності, мобілізації ресурсів та підтримки населення в умовах війни. Інший важливий аспект, зокрема соціально-гуманітарну діяльність церков, висвітлює І. Мартинчук [4]. Його дослідження ґрунтується на аналізі практик підтримки соціально вразливих категорій населення, зокрема надання духовної, матеріальної та психологічної допомоги.
На сучасному етапі релігійні організації відіграють важливу роль у підтримці суспільства під час війни, надаючи гуманітарну, духовну та медичну допомогу постраждалим, включаючи переселенців та військових. Вони організовують тимчасові притулки в храмах та монастирях, надаючи соціальну підтримку. Крім того, релігійні громади активно співпрацюють з державними інститутами, привертають увагу до важливих соціальних питань та лобіюють необхідні закони. Вони також поширюють правдиву інформацію про війну серед міжнародних релігійних спільнот, сприяючи міжконфесійному діалогу та підтримці миру [3, с. 30].
З початком повномасштабної війни в Україні громадські організації активізували свою благодійну діяльність, орієнтуючись на допомогу тим, хто постраждав від російської агресії. Це включає психологічну підтримку внутрішньо переміщених осіб та надання гуманітарної допомоги. Крім того, з самого початку війни релігійні організації стали важливими волонтерами, допомагаючи як матеріально, так і морально, надаючи підтримку мирним жителям та військовим. Волонтерська діяльність релігійних об’єднань стала не лише відповіддю на виклики війни, але й важливим елементом підтримки соціальної та духовної стійкості в умовах кризових ситуацій [4, с. 99].
З 2022 року, у зв’язку з повномасштабним вторгненням, рівень гуманітарної діяльності значно зріс. Було створено численні гуманітарні штаби при церквах, які працювали над евакуацією людей із зони бойових дій, пошуком тимчасового житла та реабілітацією постраждалих. Житомирські релігійні громади також брали активну участь у програмах соціальної адаптації, допомагаючи людям, які втратили домівки та роботу. Крім матеріальної допомоги, релігійні організації відіграли важливу роль у наданні психологічної та духовної підтримки. Багато храмів організували групи психологічної допомоги, де працювали професійні психологи та священнослужителі. Особливу увагу було приділено роботі з дітьми, які пережили травматичні події війни.
Одним із яскравих прикладів такої діяльності є волонтерський хаб проєкту «Добрий обід» у місті Бердичів при єврейській месіанській общині «Яхад». Цей проєкт став взірцем ефективної взаємодії громади, бізнесу та волонтерів у сфері соціальної підтримки.
Проєкт «Добрий обід» розпочав свою діяльність у серпні 2021 року з ініціативи групи небайдужих громадян, які прагнули допомогти діткам з малозабезпечених, кризових родин. Основною метою проєкту було забезпечення гарячими обідами дітей із соціально вразливих сімей [1]. А з початком повномаштабного вторгнення «Добрий обід» у місті Бердичів став осередком, де небайдужі люди щодня творять добро, забезпечуючи гарячими обідами внутрішньо переміщених осіб, малозабезпечених громадян та всіх, хто потребує допомоги. Лише за один тиждень проєкт «Добрий обід» надавав підтримку більше 100 переселенцям, а загальна кількість порцій гарячих страв, розданих волонтерами, склала більше 1000 порцій (був рекорд 360 порцій в день при цьому маючи 3 варильні поверхні). Однак цим діяльність ініціативи не обмежується.
Волонтери не тільки готували та роздавали їжу, а й створювали простір довіри та духовної підтримки. Протягом п’яти днів люди, які завітали до волонтерського хабу, мали змогу почути Слово Боже від проповідників, що стало для багатьох джерелом моральної сили та віри у краще [2], була створена спільнота в Телеграм-каналі та Вайбері «Чат підтримки» до якої додавали всіх внутрішньо-переміщених осіб для швидкої комунікації.
Кожен тиждень для проєкту «Добрий обід» – це нові виклики, але й нові досягнення. У грудні 2022 року організація встановила рекорд: було приготовано 2350 порцій гарячих обідів [2] за тиждень. Це не просто цифри, а показник того, наскільки згуртовано працює команда волонтерів і як важливою є їхня робота для громади.
Рекордна кількість гарячих обідів проєкту «Добрий обід» (фото-1: 17.05.2022; фото-2: 02.12.2022; фото-3: 11.04.2022) [2]
Діяльність волонтерського хабу проєкту «Добрий обід» є яскравим прикладом ефективної громадської ініціативи, що поєднує матеріальну та духовну підтримку. Його існування доводить: навіть у найскладніші часи людяність, турбота та щира готовність допомогти здатні змінювати життя на краще.
Зі збільшенням масштабів допомоги стало очевидним, що проєкт «Добрий обід» потребує більшої структурованості та довготривалої стратегії розвитку. Це стало передумовою для створення громадської організації «Люди поруч». Реорганізація проєкту у ГО «Люди поруч» дозволила розширити спектр соціальної підтримки та забезпечити сталий розвиток ініціативи. Основними напрямами діяльності організації стали: надання гарячих обідів та продуктових наборів для малозабезпечених категорій населення; підтримка літніх людей шляхом доставки продуктів, медичних товарів; організації дозвілля, матеріальної та інформаційної допомоги для внутрішньо-переміщених осіб; також важливою частиною роботи є капеланство яка має два напрямки: щотижневі зустрічі у шпиталі з пораненими військовими, поїздки в зону бойових дій; підтримка людей чиї рідні загинули на війні [2].
Зі збільшенням масштабів допомоги стало очевидним, що проєкт «Добрий обід» потребує більшої структурованості та довготривалої стратегії розвитку. Це стало передумовою для створення громадської організації «Люди поруч». Реорганізація проєкту у ГО «Люди поруч» дозволила розширити спектр соціальної підтримки та забезпечити сталий розвиток ініціативи. Основними напрямами діяльності організації стали: надання гарячих обідів та продуктових наборів для малозабезпечених категорій населення; підтримка літніх людей шляхом доставки продуктів, медичних товарів; організації дозвілля, матеріальної та інформаційної допомоги для внутрішньо-переміщених осіб; також важливою частиною роботи є капеланство яка має два напрямки: щотижневі зустрічі у шпиталі з пораненими військовими, поїздки в зону бойових дій; підтримка людей чиї рідні загинули на війні [2].
ГО «Люди поруч» (фото-1: 01.02.2024; фото-2: 01.02.2024) [2]
Проєкт «Люди поруч» демонструє ефективність волонтерської діяльності як механізму соціального захисту на рівні громади. Організація не лише забезпечує людей необхідною допомогою, а й сприяє формуванню культури взаємопідтримки та соціальної відповідальності.
ГО «Люди поруч» (08.04.2024) [2]
Важливо зазначити, що діяльність організації базується на тісній співпраці з місцевим бізнесом, місіями, органами влади та активними громадянами. Це сприяє більш ефективному залученню ресурсів та забезпеченню стабільної підтримки для бенефіціарів проєкту. Одним із партнерів є місія «Зоря надії», керівником якої є пастор п’ятидесятницької церкви «Вефіль» Юрій Волошин. Разом із місією «Зоря надії» організація «Люди поруч» та гуманітарною асоціацією Sam-Hjälp відкрила в місті соціальну пральню, щоб надавати послуги безкоштовно для сімей загиблих військових, внутрішньо-переміщених осіб, багатодітних сімей та одиноких батьків.
ГО «Люди поруч» (фото-1: 01.07.2024; фото-2: 01.07.2024) [2]
Місія «Зоря надії» розпочала свою допомогу ще до початку війни (з 2007 р.), вона мала напрямок допомоги людям похилого віку, малозабезпеченим сім’ям. В 2014 р. після окупації Криму відкрилась нова вісь допомоги – військовим, перша поїздка відбулась до м. Чаплинка Херсонської обл. де стояли наші військові в степу. Допомога була різною: будівельні матеріали, одяг, запчастини для ремонту танків, так як тільки відбувалось розконсервування військового обладнання.
Наступна поїздка була у 2014 р., на другий тиждень після звільнення Слов’янська, з продуктовою, матеріальною допомогою, яка була зібрана спільними зусиллями церков м. Бердичева, на блокпостах ця допомога роздавалась військовим. Такі поїздки були регулярними. А після повномасштабного вторгнення під опіку місії стала 26 артилерійська бригада і періодично здійснюються поїздки, під час яких ведеться спілкування з військовими, передача допомоги (обмундирування, пожежна машина Scania, яку передали партнери зі Швеції, продукти харчування). Також після деокупації м. Херсон, в с. Широке Миколаївської області організовано бригади для відновлення будинків цивільного населення.
Від партнерів Sam-Hjälp отримано 5 машин для швидкої допомоги, які передано лікарням, катафалки для організації похорон, придбаний апарат проведення аналізу крові на місці для Бердичівського геріатричного пансіонату, так як в цьому місці проживають люди з різними вадами і немає можливості доправляти їх в лікарню.
Також було перераховано 175 тис. гривень на покупку в хірургічне відділення міського шпиталю для операційної кімнати лампи, що освітлює операційний стіл.
Місія має базу для відпочинку в с. П’ятка Бердичівського району, у якій проводяться табори для дітей внутрішньо переміщених осіб, організована евакуаційна група яка зі Сходу може вивезти людей з речами.
Наступна поїздка була у 2014 р., на другий тиждень після звільнення Слов’янська, з продуктовою, матеріальною допомогою, яка була зібрана спільними зусиллями церков м. Бердичева, на блокпостах ця допомога роздавалась військовим. Такі поїздки були регулярними. А після повномасштабного вторгнення під опіку місії стала 26 артилерійська бригада і періодично здійснюються поїздки, під час яких ведеться спілкування з військовими, передача допомоги (обмундирування, пожежна машина Scania, яку передали партнери зі Швеції, продукти харчування). Також після деокупації м. Херсон, в с. Широке Миколаївської області організовано бригади для відновлення будинків цивільного населення.
Від партнерів Sam-Hjälp отримано 5 машин для швидкої допомоги, які передано лікарням, катафалки для організації похорон, придбаний апарат проведення аналізу крові на місці для Бердичівського геріатричного пансіонату, так як в цьому місці проживають люди з різними вадами і немає можливості доправляти їх в лікарню.
Також було перераховано 175 тис. гривень на покупку в хірургічне відділення міського шпиталю для операційної кімнати лампи, що освітлює операційний стіл.
Місія має базу для відпочинку в с. П’ятка Бердичівського району, у якій проводяться табори для дітей внутрішньо переміщених осіб, організована евакуаційна група яка зі Сходу може вивезти людей з речами.
Гуманітарна асоціація Sam-Hjälp (фото-1: 04.10.2023; фото-2: 04.10.2023; фото-3: 03.10.2022) [5]
Отже, не дивлячись на ті виклики, з якими зустрічаються релігійні організації в гуманітарній допомозі, а їх достатньо багато ( пошук волонтерів – так як всі допомагають безкоштовно; пошук партнерів в допомозі; пошук коштів для поїздок на фронт, адже одна поїздка, наприклад, до м. Краматорськ Донецької області, коштує для заправки палива 15 тис. гривень, пошук для евакуйованих людей нового місця проживання, різних предметів для побуту і т. д.), бажання допомагати не зменшується, а після завершення війни напрями для розширення допомоги навпаки лише зростатимуть.
Загалом гуманітарна діяльність релігійних організацій на Житомирщині в умовах війни є яскравим прикладом суспільної солідарності та взаємодопомоги. Вона не лише сприяла збереженню моральних та духовних цінностей у складний для країни період, а й забезпечила фізичну підтримку тим хто її потребує.
Гуманітарна діяльність релігійних організацій Житомирщини в період російсько-української війни стала ключовим чинником соціальної підтримки та консолідації громади. Релігійні громади не лише виконували пастирську опіку, а й трансформувалися в гуманітарні центри, надаючи матеріальну та духовну допомогу переселенцям, військовим і соціально вразливим групам. Ця діяльність відіграє важливу роль у забезпеченні стійкості суспільства в умовах війни, а її подальший розвиток вимагає наукового осмислення та вдосконалення механізмів взаємодії з державними структурами, міжнародними партнерами та громадянським суспільством. Систематизація та розширення практик соціальної допомоги сприятимуть довготривалій стабільності та адаптації громад у постконфліктний період.
Загалом гуманітарна діяльність релігійних організацій на Житомирщині в умовах війни є яскравим прикладом суспільної солідарності та взаємодопомоги. Вона не лише сприяла збереженню моральних та духовних цінностей у складний для країни період, а й забезпечила фізичну підтримку тим хто її потребує.
Гуманітарна діяльність релігійних організацій Житомирщини в період російсько-української війни стала ключовим чинником соціальної підтримки та консолідації громади. Релігійні громади не лише виконували пастирську опіку, а й трансформувалися в гуманітарні центри, надаючи матеріальну та духовну допомогу переселенцям, військовим і соціально вразливим групам. Ця діяльність відіграє важливу роль у забезпеченні стійкості суспільства в умовах війни, а її подальший розвиток вимагає наукового осмислення та вдосконалення механізмів взаємодії з державними структурами, міжнародними партнерами та громадянським суспільством. Систематизація та розширення практик соціальної допомоги сприятимуть довготривалій стабільності та адаптації громад у постконфліктний період.
Марина РУДЕНКО
Джерела та література
1. ГО «Люди поруч». Відео у соціальній мережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/watch/?v=2027412964114808 (дата звернення: 18.03.2025)
2. ГО «Люди поруч». Офіційна сторінка у соціальній мережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/liudyporuch (дата звернення: 18.03.2025)
3. Гордійчук О. Процеси розбудови громадянського суспільства в Україні під час війни: роль релігійних організацій. Society and Security, (1(7), 2025. 26-32. https://doi.org/10.26642/sas-2025-1(7)-26-32 (дата звернення: 17.03.2025)
4. Мартинчук І. Соціально-гуманітарна діяльність церков та релігійних організацій в умовах російсько-української війни. Донецький історичний часопис, № 1 (1), 2024. 91-102. DOI: https://doi.org/10.31558/3083-5771.2024.1.8. (дата звернення: 17.03.2025)
5. Sam-Hjälp. Офіційна сторінка у соціальній мережі Instagram URL: https://www.instagram.com/samhjalpbistandscenter?igsh=cTJtcDh1ajBsOXBv ( дата звернення 01.04.2025)
2. ГО «Люди поруч». Офіційна сторінка у соціальній мережі Facebook. URL: https://www.facebook.com/liudyporuch (дата звернення: 18.03.2025)
3. Гордійчук О. Процеси розбудови громадянського суспільства в Україні під час війни: роль релігійних організацій. Society and Security, (1(7), 2025. 26-32. https://doi.org/10.26642/sas-2025-1(7)-26-32 (дата звернення: 17.03.2025)
4. Мартинчук І. Соціально-гуманітарна діяльність церков та релігійних організацій в умовах російсько-української війни. Донецький історичний часопис, № 1 (1), 2024. 91-102. DOI: https://doi.org/10.31558/3083-5771.2024.1.8. (дата звернення: 17.03.2025)
5. Sam-Hjälp. Офіційна сторінка у соціальній мережі Instagram URL: https://www.instagram.com/samhjalpbistandscenter?igsh=cTJtcDh1ajBsOXBv ( дата звернення 01.04.2025)
Немає коментарів: