У ході Другої світової війни частина жителів Житомирщини воювала у складі польських формувань. Сьогодні розповімо про одного з таких бійців – Яна Розбіцького.
Фронтова фотографія Яна Розбіцького (реставрована Сичевським А.О.)
Ян Розбіцький народився 29 липня 1926 р. в с. Дашинка Володарськ-Волинського (нині Хорошівського) району в родині Гіляра Гіляровича Розбіцького та Марії Йосипівни Розбіцької (в дівоцтві Кубальської).
Батьки та сестра в Писарівці, 1946 р.
Мав молодшу сестру Олену Гілярівну Розбіцьку. Інформація про дитинство, навчання в школі та юні роки – невідома.
Від початку німецько-радянської війни можна простежити більш-менш чітку біографію Яна Розбіцького. Родина змушена постійно змінювати місце перебування – вони переїздять до Крук (село у Володарськ-Волинському районі), а у 1946 р вирушають до с. Писарівка того ж району.
Світлина сестри Олени, надіслана братові
Олена Розбіцька, 1958 р.
В 1944 р. будучи у 18-річному віці Ян Розбіцький стає активним учасником німецько-радянської війни. Він потрапляє до 1-ої Варшавської піхотної дивізії імені Тадеуша Костюшка, яка почала формуватися у 1943 р. переважно з польських громадян та громадян СРСР – поляків за походженням.
Відзначився у битві за звільнення Варшави, за участь у боях на Одрі, Нисі й Балтійському морі з березня по квітень 1945 року та у битві за Берлін, за що був нагороджений. Проте медалі не збереглися. Є лише посвідчення до них, які дають інформацію про активну участь у бойових діях та про отримання звання молодшого сержанта.
В Польщі Ян Розбіцький перебував до 1950 р. В цьому ж році повертається до України через хворобу батька.
Невдовзі одружується на Єві Іскрицькій. В цьому шлюбі у них народжується четверо дітей – Зоя, Леонід, Олена, Єва (загинула новонародженою). Молода родина оселяється у м. Володарськ-Волинський, де вони проживають до 1957 р.
Єва Іскрицька в юнацькі роки
Станіслава Іскрицька (мати Єви) з сестрою Гоноратою
Ян Розбіцький пов’язує своє життя з медициною та влаштовується на роботу до санепідемстанції, де з ним трапляється нещасний випадок. Це сталося 27 липня 1957 р. На сьогодні існує кілька версій загибелі. Одна з них – отруєння парами кислот або хімічною отрутою. Існує також і друга версія – навмисне вбивство.
Підготувала Христина Розбіцька, спеціально для інтернет-видання «Житомирщина історична»
(світлини з сімейного архіву авторки)
Немає коментарів: