Відеотека





Меморіал пам’яті 359 українських повстанців – учасників Другого зимового походу, вояків похідної групи Армії УНР, які боролись за волю України та були розстріляні більшовиками у 1921 році під с. Базаром. Пам’ятник базарівським героям звели у 2000 році за кошти українців Великої Британії.
Довідка
17.11. 1921 р. в с. Малі Міньки поблизу смт. Базар (нині Народицького р-ну Житомирської обл.) у ході другого Зимового походу в бою з радянськими військами (9-та Кримська кавалерійська дивізія, командир Г. Котовський) зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням ген.-хорунжого Ю. Тютюника .
23.11.1921 р. в селі Базар більшовиками було розстріляно 359 полонених учасників походу, які відмовились перейти на службу до Червоної Армії.
359 героїв, що поховані в братській могилі с. Базар, мріяли про українську державу без більшовиків. Заради цього армія УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрка Тютюнника вирушила з Польщі в рейд тилами червоного ворога. Розраховуючи на селянське невдоволення "продразвестками", вони планували підняти всенародне повстання і дійти до Києва…
Пам’ять Героїв Базарської трагедії офіційно вшановують з 1991 року, а рік до того власті навіть заборонили встановити хрест на братській могилі в с. Базар.
Тоді Житомирські рухівці збили дубового хреста, хотіли встановити його на братській могилі. Міліція заборонила. Рік хрест пролежав схованим в базарівських кущах. Хоча тодішній голова колгоспу дав розпорядження нагорнути могили, на них напередодні референдуму 1991 року з’явився хрест і табличка, на якій було написано 359 прізвищ.
Довідка
17.11. 1921 р. в с. Малі Міньки поблизу смт. Базар (нині Народицького р-ну Житомирської обл.) у ході другого Зимового походу в бою з радянськими військами (9-та Кримська кавалерійська дивізія, командир Г. Котовський) зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням ген.-хорунжого Ю. Тютюника .
23.11.1921 р. в селі Базар більшовиками було розстріляно 359 полонених учасників походу, які відмовились перейти на службу до Червоної Армії.
359 героїв, що поховані в братській могилі с. Базар, мріяли про українську державу без більшовиків. Заради цього армія УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрка Тютюнника вирушила з Польщі в рейд тилами червоного ворога. Розраховуючи на селянське невдоволення "продразвестками", вони планували підняти всенародне повстання і дійти до Києва…
Пам’ять Героїв Базарської трагедії офіційно вшановують з 1991 року, а рік до того власті навіть заборонили встановити хрест на братській могилі в с. Базар.
Тоді Житомирські рухівці збили дубового хреста, хотіли встановити його на братській могилі. Міліція заборонила. Рік хрест пролежав схованим в базарівських кущах. Хоча тодішній голова колгоспу дав розпорядження нагорнути могили, на них напередодні референдуму 1991 року з’явився хрест і табличка, на якій було написано 359 прізвищ.
с. Фосня, Овруцький район
с. Лісна Рудня, Романівський р-н
с. Л. Слобітка, Бердичівський р-н
с. В. Гадомці, Бердичівський р-н
с. Іванківці, Бердичівський р-н
Сумуючий ангел. Житомир
Житомир. Пам'ятна дошка жертвам Голодомору в Україні 1932 - 1933 рр. на Смолянському кладовищі
смт. Попільня
с. Новий Завод, Червоноармійський р-н
м. Овруч. Дзвін
м. Овруч
м. Малин
м. Коростишів
Пам’ятник жертвам Голодомору 1932 - 1933 років в Україні «Українська Голгофа» на території Святодухівського чоловічого монастиря (Городська сільська рада, Коростишівський район, Житомирська область)Довідково: пам’ятник знаходиться на постаменті розміром 9x4 м. Зокрема, церква 3,5x3,5 м висота 9 м та пам’ятник у формі круга діаметром 2 м, чотири гранітні колони іонічного ордену з загальним овальним балясом (перекриттям). У центрі пам’ятника - барельєф з образом розіп’ятого Ісуса Христа на Хресті, окутаного Плащаницею. Від пам’ятника до церкви іде шість сходинок, на яких встановлено шість гранітних хрестів, які символізують шість найбільших бід України: монголо-татарську навалу, руйнування та знищення козацтва, революцію та громадянську війну, червоний терор 30-х років (голодомор, політичні репресії), другу світову війну, трагедію на Чорнобильській АЕС. Справа і зліва від пам’ятника знаходяться чорні хрести умовного кладовища, а також зліва від пам’ятника на гранітній плиті вибито символ України і біди, які торкнулися людства, а справа - ікона із зображенням Матері Божої. На пам’ятнику з металу зображені символи пекла та життя. Загальна ідея встановлення пам’ятника та загальний проект розробки належить настоятелю Святодухівського чоловічого монастиря Архімандриту Антонію.



