Фотоархів

Поштівки

Культура

Новини

Мапи та інфографіки

Реконструкція

Колекціонування

Документи

Бібліотека

Книжкова полиця

Преса

Пам’ятники та знаки

Відеотека

Житомирщина історична

Міна, Міночка, Мінуська: поштівки Сіми та Ліни житомирянці Злацен 1926 та 1931 років



Житомир, 1926 р.

Будь-яка сварка повинна закінчуватися вмілими словами вибачень. Так і вчинив Сіма.

Схаменувшись від словесної перепалки з Міною Злацен, вже перед самісіньким від’їздом, перебуваючи на залізничному вокзалі, він підписав поштівку з наступним текстом:

«Житомир, вокзал. Многоуважаемая Мина!

Мне хотелось бы этой открыткой разогнать тот осадок, который, наверно, остался от сегодняшнего вечера. Дай пять, дай пять – вот что я твержу сейчас мысленно и что я говорил бы, будь к этому дальше, минут 40 тому назад.

5 минут болтовни, взаимокипировки – и все было бы забыто, и колесики завертелись бы так, как это было налажено. Но увы и ах (аз ох ун аз вей) к несчастью (не несчастье, а позор твой, Сима) (заметьте – самобичевание!) это останется последним впечатлением и я, ей Богу, извиняюсь.

Мне сейчас нужно ваше «прощаю, забыть» в ожидании чего пребываю.

Сима.

Поезд идет…»

Невідомо, як саме відреагувала Міна на поштівку, проте зберігала її протягом всього життя.


Житомир, 1931 р.

На адресу житомирянки Міни Злацен, що проживала на вул. Львівській, 22, надійшла поштівка відкритого типу від харківської подруги Ліни.

На титульній сторінці поштівки є реклама споживчого товариства – «Члени кооперативу! Вчасно сплачуйте пайові внески. Зміцнюйте своє споживче товариство».

Окрім інформації щодо особистого життя, повсякдення, в листуванні вже 1931 р. року жителі УССР висловлювали стурбованість браком хліба, як раз напередодні Голодомору 1932-1933 рр.

На звороті поштівки можемо прочитати наступний текст:

«Здравствуй дорогая Миночка!

Никак не могу собраться написать тебе подробное письмо. Решила хотя открытку написать, чтобы ты не подумала, что я совсем о тебе забыла. Ты мне в ответ на эту открытку должна немедленно написать длиннющее закрытое письмо, и я по получении его в тот же день (честное слово!!) пошлю тебе подробнейшее послание.

Борисюк теперь в Хараки (на курорте) до 5-го августа, так что можешь легко представить себе, как я скучаю. Целыми днями вожусь с Володей, гуляю с ним.

Мы решили остаться с ним на все лето в Харькове, т.к. отовсюду (в том числе и из Житомира) мы получали сведения, что нет керосину и хлеб очень дорог.

Особенно меня пугало первое. Если захочу, то разве еще поеду с ним в Евпаторию, но вряд ли, не хочется ехать без Борисюка, он не сможет.

Я уже месяца 3, как избавилась от службы. Гуляю до осени. Пиши подробно и не так казенно, как последний раз. Привет твоим. Жду ответа 27-го с мельчайшими подробностями.

Целую тебя Минуська.

Лина».

Підготував Антон Сичевський

Немає коментарів:

Залишіть ваш коментар:

Наша сторінка у Facebook

Наш канал у Telegram

Наша сторінка у Twitter

Наша сторінка в Instagram

Логотип нашого видання

Пошук на сайті

Site Translator

Мапа відвідувань

free counters

Стистика переглядів

Лічильники та каталоги

каталог сайтів
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання